Дитяча агресивність, що це? Будь – який вчитель знайомий з проявом агресивною поведінки учнів початкової школи майже щодня. На перервах діти влаштовують бійки, скаржаться на однокласників за образливі прізвиська, дражнять і провокують інших дітей, не слухають вчителя. Все це різні прояви агресії, тому вони потребують відповідної реакції з боку дорослих. Необхідно знати, що означає така поведінка учнів і звідки вона береться. Тільки за таких умов можна сподіватися на подолання небажаних проявів поведінки.
Психологи визначають це явище як модель поведінки, яку дитина демонструє оточуючим. Такою поведінкою вона „говорить”, що відчуває себе дискомфортно або безпорадно. Агресія – це енергія боротьби, відстоювання своїх прав та інтересів, це сила, яка необхідна для досягнення мети, це поведінка людини, спрямована на заподіяння шкоди іншій людині. Звичайно міра цієї шкоди може бути різною так само, як і форма прояву.
Найгрубішою є фізична агресія – заподіяння фізичної шкоди: бійка та ін. А найпоширеніша – словесна агресія: лайка, погрози, докори, прізвиська, крик, верещання, плач. Іноді учні вдаються до непрямої агресії: кидання предметів на підлогу, грюкання дверима, стукання кулаком по парті, бажання домагатися свого будь -якою ціною. У дітей впертість, відмова виконувати розпорядження дорослих є досить поширеним явищем. Розрізняють агресію зовнішню, спрямовану на інших людей, і внутрішню – на самого себе: кусання, дряпання себе, стукання головою об парту. Отже, стикаючись із проявом агресії у дитини, педагог має зрозуміти, які причини за нею стоять. Від цього залежатиме вибір тактики педагогічного впливу на дитину.
Психологічні дослідження показали, що однією із причин прояву агресивності у дітей, є взаємини в сім’ї. Розвитку агресивності у хлопчиків сприяє жорстка вихована позиція батька, дисциплінарні заходи якого бувають пов’язані з приниженням: фізичними покараннями, висміюванням. Мати ж займає непослідовну, ліберальну позицію. Ворожість у сім’ї сприяє розвитку недовіри і ворожості до світу в цілому. Причиною агресивної поведінки дитини може бути і завищена самооцінка та рівень домагань, що часто призводить до виникнення так званого афекту неадекватності. Це є своєрідна захисна реакція, що допомагає дитині відгородитися від реальності і зберегти високу самооцінку.
Індивідуальна робота вчителя із здібними та обдарованими дітьми з математики
1.Психолого-педагогічні основи роботи з обдарованими та здібними учнями
Обдарована дитина - це дитина, яка виділяється яскравими, очевидними, іноді видатними досягненнями (або має внутрішні передумови для таких досягнень) в тому або іншому виді діяльності.
Обдаровані діти в будь-якому суспільстві мають розглядатися як національне надбання й розраховувати на особливі соціальні права. Такі діти повинні бути об'єктом спеціальних педагогічних і соціальних програм, оскільки найбільші сподівання на покращення умов життя й розквіту нації пов'язані саме з обдарованою молоддю. Обдарована дитина – це дитина, що виділяється яскравими незвичайними, іноді видатними досягненнями (або має внутрішні передумови для таких досягнень) в тому чи іншому виді діяльності. Відповідно до даних психологічних досліджень обдарованими є не більше 5% дітей. Разом з тим, беручи до уваги генетично закладені в кожній дитині здібності й різноманіття видів обдарованості, можна припустити, що потенційно кожна дитина – обдарована.
Обдаровані діти, які явно або неявно виділяються серед своїх однолітків пізнавальною активністю і здатністю до творчості, вимагають особливого підходу. Створення умов для розкриття потенціалу учнів, виховання творчої особистості і реалізації обдарованості в дорослому житті стає невідкладним завданням загальноосвітніх установ.
Рухливі ігри — важливий засіб фізичного виховання дітей дошкільного віку. Коротко спинимося на особливостях подачі та проведення рухливих ігор в кожній віковій групі.
Вступ до школи є однією з найважливіших подій у житті дитини. Оскільки
сьогодні багато дітей починають навчання не з семи-, а з шестирічного
віку, виникає багато проблем і запитань. Тому виникає необхідність знати
психологію шестирічного учня, адже різниця між такими дітьми величезна
За визначенням психологів, шість років - початок активності механізму
уяви, відображення неіснуючого. Дитина, яка діє самостійно, постійно
перебуває у стані «польоту». Книги, ігри, танці, спритні рухи - усе
насичене гармонією, яку ця маленька особистість намагається опанувати
власноруч. Гармонійна психомоторика сприяє особистісному розвитку,
допомагає пізнавати навколишній світ і себе як частину світу, що сприяє
розвитку дитини.
Проектна технологія - це
особистісно орієнтована модель процесу трудового навчання, в основі якої
лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, унікальності та
самобутності кожного школяра, його творчого мислення, пізнавальної
самостійності, наполегливості, творчості, спрямованості на кінцевий
результат, уміння самостійно конструювати свої знання й орієнтуватися в
інформаційному просторі, що дозволяє кожному учневі будувати власну
освітню траєкторію.
