Щеплення. Коли можна і коли не можна робити щеплення? Перш
за все пам'ятати, що будь-яке щеплення робиться дитині, в якої у цей
момент немає жодної гострої інфекційної хвороби — ані нежиті, ані
проносу, ані висипу, ані підвищення температури тіла. Чому важли-вою є
саме відсутність інфекційної хвороби? Тому що будь-яка вакцина — це
навантаження на імунітет. Для того щоб відреагувати на щеплення
правильно і виробити достатню кількість антитіл, організм повинен бу-ти
більш-менш вільним від інших справ, у свою чергу, пов'язаних із
виробленням імунітету. Звідси два висновки: якщо у дитини нога в гіпсі,
то це не є протипоказанням до щеплення. Якщо будь-яка, нехай навіть
інфекційна хвороба, перебігає з нормальною температурою і з непорушеним
загальним станом організму — зрозуміло, що така хвороба не приховує в
собі істотного навантаження на імунітет і не є протипоказанням до
вакцинації. Із наведеного правила є винятки. Деякі інфекційні хвороби
специфічно вражають саме ті клітини людського організму, які
відповідають за вироблення імунітету. Це, наприклад, вітряна віспа та
інфекційний мононуклеоз. Якщо у дитини вітряна віспа, то нормальна
температура і задовільний загальний стан все одно не є приводом для
того, щоб робити щеплення. Але виняток лише підтверджує правило —
помірне шмигання носом при загальному бадьорому стані цілком дозволяє
робити щеплення. Деякі перенесені дитиною інфекційні хвороби
викликають тривале ослаблення захисних сил організму, і це, у свою
чергу, є протипоказанням до проведення щеплень на певний термін (близько
6 місяців після одужання). До таких хвороб належать менінгіт, вірусний
гепатит, уже згаданий нами інфекційний мононуклеоз. У той же час
робити або не робити щеплення — питання, що стосується тільки
компетенції лікаря. Для кожної хвороби—алергічної, природженої,
неврологічної та ін. — розроблені відповідні правила: як, коли і чим
робити щеплення. Як підготуватися до щеплення? Спеціально
нічого робити не варто. Ну хіба що всіляко уникати експериментів щодо
їжі — жодних нових продуктів не давати. Дітям, схильним до алергічних
реакцій, у деяких випадках за два-три дні до вакцинації лікарі
призначають протиалергійні препарати і глюконат кальцію. Підкреслюю: це
призначають саме лікарі. Порадитися з педіатром можна і потрібно, але
виявляти індивідуальну ініціативу не слід. Оскільки місце уколу
один-два дні небажано мочити, добре було б перед відвідуванням
поліклініки (напередодні увечері) здійснити повноцінну гігієнічну ванну. Дії після щеплення 1.
Намагатися трохи недогодовувати (за наявності апетиту) або годувати
тільки по апетиту (якщо аппетит мінеральну воду, компот із сухофруктів,
зелений, фруктовий, ягідний чай. 2. Чисте прохолодне вологе повітря. 3. Температура тіла нижче ніж 37,5 °С цілком дозволяє гуляти на свіжому повітрі. 4.
Максимально обмежити спілкування з людьми — дитина виробляє імунітет,
її організм зайнятий. Інші мікроби нам зараз небажані. А джерело цих
інших.мікробів — інші люди. 5. При підвищенні температури тіла та
істотному порушенні загального стану — огляд лікаря, але парацетамол у
будь-якому вигляді (свічки, пігулки, сироп) цілком можна дати. Не
зашкодять аскорбінова кислота і глюконат кальцію. Чим вищою є
температура тіла, тим актуальніші правила, викладені в пунктах 1 і 2. Якшо дитина після щеплення захворіла У
П'ЯТНИЦЮ Петрикові зробили щеплення, у понеділок він почав кашляти, а в
середу лікар поставив діагноз «запалення легенів». Одвічні запитання:
чому це відбулося і, зрозуміло, хто винен? З точки зору батьків,
винне у всьому щеплення — цей факт очевидний і лежить на поверхні —
заглиблюватися не дуже хочеться. Насправді вірогідних причин три: 1. Неправильні дії безпосередньо після щеплення. 2. Додаткове інфікування, найчастіше гостра респіраторна вірусна інфекція на тлі «зайнятого» імунітету. 3. Зниження імунітету взагалі «завдяки» відповідному вихованню. Так
хто винен і що робити, щоб цього не відбулося? Питання риторичне, адже
очевидно, що здатність дитини нормально реагувати на щеплення багато в
чому залежить від системи догляду та виховання. А це вже повністю в
компетенції батьків.
